Українська Народна Рада в Ясіня

8 листопада для Ясінянської громади визначний та історичний день, оскільки, 8 листопада 1918 року в центрі селища Ясіня було проведено багатотисячне віче, в якому взяли участь мешканці селища та його околиць.

Відкрив збори і привітав присутніх Дмитро Іванюк, запросивши керувати радою Степана Клочурака. Виступ його був надзвичайно емоційним, патріотичним й діловим. Жодного голосу проти не було. Перед присутніми також виступили місцеві активісти Василь Климпуш, Дмитро Іванюк, Кирило Рищук. Іван Марусяк запропонував прийняти рішення про відокремлення від Угорщини і об’єднання з Галичиною.

Результатом зборів стало обрання місцевої ради із 42-х членів. За пропозицією Степан Клочурака щойно створена організація дістала назву «Українська Народна Рада в Ясіню». Після виборів Рада зібралася на перше засідання, під час якого були обрані люди на ряд важливих посад: Микола Сабатюк — секретар Ради, Дмитро Іванюк — староста, Юрій Кабалюк — заступник старости, Степан Клочурак (молодший), Микола Сабатюк, Юрій Падотяк, Степан Клочурак (старший), Іван Дактовецький, Василь Климпуш, Іван Марусяк, Юрій Кабалюк, Іван Тимчук, Кирило Рищук, Степан Бондарюк. Ці 12 осіб і були фактичними керівниками громадсько-політичного життя в Ясінях, тобто, було створено виконавчий орган – Головна управа. Також було сформовано Гуцульську народну самооборону з підрозділів народної міліції та 200 добровольців.

Головним завданням Української Народної Ради стало встановлення контактів із Державним секретаріатом ЗУНР у Станіславові. Для ведення офіційних переговорів щодо можливості приєднання східних районів Закарпаття до складу України у листопаді 1918 р. було направлено делегацію на чолі зі Степаном Клочуряком.

Завдяки діяльності різних комісій, які були створені в структурі Головної управи Ради, вдалося частково відновити соціально-економічний стан післявоєнного села та його околиць.

Було взято під контроль усі продовольчі запаси, розроблено план їх поповнення, велася боротьба зі спекуляцією, бандитизмом. Розпочалися роботи з будівництва доріг, реконструкції мостів, спорудження приміщень для громадських, адміністративних і військових установ, народних шкіл.

Відповідні комісії надавали продовольчу та соціальну допомогу інвалідам, бідним гуцульським родинам, дітям-сиротам. Було відновлено діяльність народної школи, де навчання проводилось українською мовою. Місцеві органи організували роботу культосвітніх установ, які, зокрема, агітували за приєднання Закарпаття до України.

Тому, для Ясінянської громади 8-ме листопада має велике історичне значення!

Пам’ятаємо героїв, які базуючись на демократичних засадах спромоглися за короткий час сформувати органи місцевого самоврядування, створити збройні сили та налагодити соціально-економічне життя.